узреть


узре/ть, узрю, узришь сов. (несов. зреть II)
1 кого-что книжн. уст. кўрмоқ, кўриб билмоқ, кўриб тушунмоқ;
2 что книжн. шубҳаланмоқ, гумон қилмоқ; он ~л в этом обиду шунга ҳам хафа бўлибди, кўнглига олибди.

Рўйхатга қайтиш