рознь


рознь ж разг.
1 низо, нифоқ, ихтилоф, келишмовчилик, душманлик, адоват; посеять ~ между товарищами ўртоқларнинг орасига низо (нифоқ) солмоқ;
2 в знач. сказ. айирма, фарқ, тафовут; человек человеку ~ одамнинг одамдан фарқи бор, беш қўл баравар эмас.

Рўйхатга қайтиш